Находить дорогу

• НАХОДИТЬ/НАЙТИ ДОРОГУ <ПУТЬ, ДОСТУП> К СЕРДЦУ чьему, кого

[VP; subj: human]

=====

⇒ to attain, evoke s.o.'s favor, love etc:

- X нашёл дорогу к сердцу Y-a - X found a (his) way (in)to Y's heart;

- X won Y's heart (love, affection etc);

- X found a place in Y's heart.

см. находить доступ к сердцу

gener. heimfinden

gener. sich durchfühlen

находить дорогу к сердцу

находить доступ к сердцу

находить общий язык

находить путь к сердцу

не находить места

не находить покою

не находить покоя

не находить себе места

в дорогу

выбиваться на дорогу

выбиваться на широкую дорогу

выбиться на дорогу

выбиться на широкую дорогу

вывести на дорогу

выводить на дорогу

выйти на дорогу

выйти на широкую дорогу

выходить на дорогу

выходить на широкую дорогу

давать дорогу

дать дорогу

забывать дорогу

забыть дорогу

заказать дорогу

заказывать дорогу

заступать дорогу

заступить дорогу

на дорогу

на дурную дорогу

на ложную дорогу

на плохую дорогу

на правильную дорогу

на хорошую дорогу

найти дорогу к сердцу

находить дорогу к сердцу

перебегать дорогу

перебежать дорогу

перейти дорогу

перебивать дорогу

перебить дорогу

перейти дорогу

переходить дорогу

пробивать дорогу

пробивать себе дорогу

пробить дорогу

пробить себе дорогу

прокладывать дорогу

прокладывать себе дорогу

пролагать дорогу

проложить дорогу

проложить себе дорогу

уступать дорогу

уступить дорогу

• НАХОДИТЬ/НАЙТИ ДОРОГУ <ПУТЬ, ДОСТУП> К СЕРДЦУ чьему, кого

[VP; subj: human]

=====

⇒ to attain, evoke s.o.'s favor, love etc:

- X нашёл дорогу к сердцу Y-a - X found a (his) way (in)to Y's heart;

- X won Y's heart (love, affection etc);

- X found a place in Y's heart.

• НАХОДИТЬ/НАЙТИ ДОРОГУ <ПУТЬ, ДОСТУП> К СЕРДЦУ чьему, кого

[VP; subj: human]

=====

⇒ to attain, evoke s.o.'s favor, love etc:

- X нашёл дорогу к сердцу Y-a - X found a (his) way (in)to Y's heart;

- X won Y's heart (love, affection etc);

- X found a place in Y's heart.

• \находить удовольствие в чем-то

• дорогу обратно

• lelni

• megtalálni

• találni

* * *

несов. - находи́ть, сов. - найти́

1) ( кого-что) (meg)keresni, (meg)találni

2) ( vmilyennek) találni, tartani

нахаживать, найти, действ. з.

I. 1) знаходити (в песнях и знаходжати) знайти, находити (в песнях и находжати), найти, (о мног.) познаходити, понаходити кого, що, (редко) повизнаходити що; специальнее: (отыскивать) нашукувати, нашукати, відшукувати, відшукати, вшукати що; (приискивать) винаходити, винайти що; (натыкаться) натрапляти, натрапити кого, що и на кого, на що, надибати и надибувати, надибати, (диал.) нагибувати, нагибати що. [Там втомлені знаходять опочивок (Куліш). Уміла ти матір покинути, умій-же й знайти її! (Квітка). Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою (Метл.). Блукав, дороги не знайшов (М. Вовч.). Я знайшов будинок, де він живе (Коцюб.). Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.). У Назона теж ти про рибалку спогади знайдеш (М. Рильськ.). Не могла найти для мене слова потіхи (Франко). Стали тії сини до розуму доходжати, стали собі молоді подружжя знаходжати (Метл.). На труп побитий… шукали, та третього дні находжали (Март.). Однослуживців не можна було познаходити (Крим.). Де що було дідівське, - повизнаходила (Г. Барв.). Потім він нашукав свій портмонет і подивився, що в нім є (Крим.). Шукайте скільки хочете, не вшукаєте (Звин.). Коли-б нам слушну винайти годину, то ми поговорили-б про сю справу (Куліш). Не встиг винайти собі якийсь відповідний ґешефт (Франко). Шукає живущої води і не знає, де її натрапити (Мирний). Чув якесь незадоволення, мов не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Не міг надибать гарнішого собі зятя (Федьк.). Чудові були пущі, - тепер таких і не надибаєш (М. Вовч.). Якби ти скарб нагибав, то ходив-би ти в саєтах (тонких сукнах) (Грінч.)]. -дить, -ти вкус, приятность в чём - набирати, набрати смаку до чого, розбирати, розібрати смак у чому, знаходити, знайти приємність у чому; срв. Вкус 4. [Зачав набирати смаку до лінивства (Франко). Люди починають розбирати смак в инших промислах (Звин.). Дали мені щось скуштувати; не розібрав я смаку в тому (Звин.). Я не знаходжу приємности в цього роду спорті (В. Гжицьк.)]. -дить, -ти по вкусу кого, что - знаходити (добирати), знайти (добрати) (собі) до смаку (до вподоби), уподобати кого, що. -дить, -ти вновь (потерянное) - віднаходити, віднайти, (о мног.) повіднаходити (загублене). -дить, -ти для себя выражение в чём - знаходити, знайти собі вираз у чому, виливатися, вилитися в чому. [Цей настрій найкраще вилився в організації братства (Рада)]. -дить, -ти выход (исход) в чём - знаходити, знайти вихід (порятунок, раду) у чому, давати, дати собі раду (пораду) з чим; срв. Исход 2. [Знаходить собі раду зовсім реальну, життьову (О. Пчілка)]. -ти в ком друга - знайти в кому приятеля (друга). -дить, -ти себе место - знаходити, знайти собі місце; притикатися, приткнутися. [Молода не сідає за стіл, а де- небудь приткнеться (Полтавщ.)]. Он не -дит себе места - він не знаходить собі місця; він не знає, де приткнутися (де приткнути себе); він ходить, як неприкаяний; він марудиться, він попору не знайде. [Нудився, марудився; чогось хотілося - і сам не знав чого (Свидн.)]. -ти кого своими милостями - вдарувати (обдарувати) кого своєю ласкою. -дить, -ти ощупью - намацувати, намацати, налапувати, налапати, (о мног.) понамацувати, поналапувати кого, що. [Намацав свічку і встромив її в свічник (Велз)]. -дить, -ти приют кому, себе - знаходити, знайти притулок (захист, захисток) кому, собі, притуляти, притулити кого, (себе ещё) притулятися, притулитися. [Де сирота безрідний притулиться? де захисток собі знайде? (Сл. Гр.)]. -дить, -ти путём расспросов - напитувати, напитати кого, що, допитуватися, допитатися кого и до кого, чого. [Приїхали ми, напитали адвоката (Франко). Може-б ви - напитали мені пару курей? (Кролевеч.). Допитався до того багатого купця (Грінч. II)]. -дить, -ти в себе силу для чего - знаходити, знайти в собі силу на що, здобуватися, здобутися на що. [Не раз ми здобувалися колосальну руїнницьку енергію (Ніков.)]. Не -ду слов, чтобы выразить своё возмущение - слів не доберу, щоб висловити своє обурення. -дить, -ти удовольствие (наслаждение) в чём - знаходити, знайти втіху (насолоду) в чому, кохатися (милуватися), закохатися (замилуватися) в чому, тішитися (втішатися), втішитися чим и з чого. -шёл у кого спрашивать! - знайшов, у кого (кого) питатися! було (мав, не мав) у кого (кого) питатися! Вот -шёл кого! - от знайшов кого! Не знаешь, где -дёшь, где потеряешь - не знаєш, де заробиш, де проробиш; хіба хто знає, де він що знайде, де втеряє. За чем пойдёшь, то и -дёшь - чого шукаєш, те й напитаєш. Лучше с умным потерять, чем с дураком (глупым) -ти - см. Потерять. Дай бог с умным -ти и потерять - дай боже з розумним загубити, а з дурним не найти; з дурнем ні найти, ні поділити; з дурнем знайдеш, то й не поділишся (Приказки). По лесу ходит, дров не -дёт - по лісі товчеться, а до дров не допадеться; по горло в воді, а шукав, де напитися;

2) (открывать) знаходити, знайти, відкривати, відкрити, відшукувати, відшукати що, (выявлять) віднаходити, віднайти що, (обнаруживать, изобретать: о научн. данных, открытиях) винаходити, винайти що, (преступника, преступное) викривати, викрити кого, що. [Спроби віднайти манівці, якими відбувався перехід від багатобожжя Вед до пантеїзму Упанішад (М. Калин.). Порівнюючи опис Московського царства з твором Йовія, можна винайти деякі паралелі (Україна). Винайти таку мову, що-б була зрозуміла руському й українцеві (Ґ. Шкур.)]. -дить, -ти поличное - витрушувати, витрусити, (о мног.) повитрушувати крадене. -дить, -ти способ (средство) - знаходити (винаходити), знайти (винайти) спосіб, (в просторечии обычно) добирати (прибирати), добрати (прибрати) способу (розуму, ума). [Ви повинні добрати способу, щоб цього не було (Грінч.). Тамтешні мудреці не добрали способу попередити руїну (Кандід). Прибрали люди способу літати (Дещо). Отаман чумацький собі ума прибирає, що йому робить (ЗОЮР I)]. Русские мореплаватели -шли несколько неизвестных островов - російські мореплавці знайшли (відкрили) кілька (декілька) невідомих островів. Ревизор -шёл много упущений - ревізор знайшов (викрив) багато, недоглядів (хиб);

3) (определять) визначати и визначувати, визначити, (вычислять) обчисляти, обчислити, вираховувати, вирахувати що. По радиусу круга -дят длину його окружности - за радіюсом круга обчисляють довжину його кола;

4) (заставать) знаходити, знайти, заставати, застати, (встречать) зустрів[ч]ати, зустріти, стрічати, стрінути, стрівати, стріти кого, що. [Забрів до брата, знайшов його вдома (Звин.). Повернувшися з мандрівки додому, він застав усіх родичів живих і здорових (Київ). Застав його за обідом (Сл. Ум.). Застав дома цілковитий безлад (Брацл.). Прийшов до нього, зустрів його в садку (Київ). Рішучости такої не стрічав ніколи у дівчини (Франко)]. -шёл её в хлопотах - знайшов (застав) її заклопотану (в клопоті);

5) (видеть, усматривать) бачити, вбачати, добачати, побачити в чому що. [Не бачу в твоїй, синку, роботі ніякої користи (Сл. Ум.). Природа була велична і благодійна, - захват поета побачив у ній неперевершене (М. Калин.)]. Не -хожу в этом ничего остроумного - не бачу (не вбачаю, не добачаю) в цьому нічого дотепного;

6) (полагать) уважати (кого, що за кого, за що и (реже) ким, чим), (думать) гадати, думати, подумати (що), (считать) визнавати, визнати кого, що за кого, за що, (казаться кому) здаватися, здатися, видаватися, видатися кому; (называть) називати, назвати кого, що ким, чим; (приходить к заключению) приходити, прийти до висновку. [Я вважаю, що він має рацію (Київ). Я зовсім не вважаю, що мої одмітки були погані (Крим.). Уважаю тебе за людину розумну (Харківщ.). Він уважав мене дуже гарною (Кандід). Я подумав собі, що вона дуже змарніла (Київ). Він не визнав моїх аргументів за слушні (Київ). Ті шибеники, здається йому (-дит он), ненавиділи ввесь світ (Кінець Неволі). Скільки він міг змалювати їм небо, воно видавалося їм (они -дили его) жахливою порожнечею (Країна Сліпих). Було в йому дещо таке, що ворог назвав-би фертівством (Кінець Неволі). Я переглянув його статтю і прийшов до висновку, що друкувати її не можна (Київ)]. -дить, -ти возможным, нужным - уважати (визнавати), визнати за можливе за потрібне. [Не вважала за потрібне крити своєї втіхи з того від'їзду (Л. Укр.). Вища сила визнала за потрібне не лишити йому нічого (Кінець Неволі)]. -дить, -ти кого невиновным - уважати (визнавати), визнати кого за невинуватого (за без(не)винного). -дить, -ти хорошим, плохим - визнавати, визнати за гарне (за добре), за погане (за кепське, за лихе). Я -хожу это странным - мені це здається (видається) дивним (чудним), я вважаю це за дивну річ. Находимый - що його (її, їх) знаходять и т. п.; знаходжений, находжений. Найденный -

1) знайдений, найдений, познаходжений, понаходжений; нашуканий, відшуканий; винайдений; натраплений, надибаний, нагибаний; намацаний, налапаний, понамацуваний, поналапуваний; напитаний; дібраний, прибраний;

2) знайдений, відкритий, відшуканий; винайдений; викритий; витрушений, повитрушуваний;

3) визначений, обчислений, вирахуваний;

4) зустрінутий, стрінутий;

5) побачений;

6) визнаний; названий.

II. Находить, нахаживать, найти, ср. з. -

1) (наталкиваться) находити, найти, натрапляти, натрапити, трапити, (наскакивать) наганятися, нагнатися, наскакувати, наскочити, (набегать) набігати, набігти, (нападать) нападати, напасти, (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що. [За наші гріхи находять ляхи (Номис). Бодай на тебе лиха година найшла! (Брань). Хто зна, щоб часом на якого ворога не (на)трапив (Брацл.). Трапила (Натрапила) коса на камінь (Приказка). Пароплав нагнався на мілину (Київ)]. Не на такого -шёл! - не на такого напав (натрапив, наскочив)!;

2) (о тучах, облаках) наступати, наступити, надходити, надійти, набігати, набігти; срв. Надвигаться 2. [Набігла хмара, мов чумацьке ряденце (Коцюб.)]. -шёл туман - запав (упав, насунув, наліг, наполіг) туман. -шёл шквал - зірвався (знявся, схопився) шквал, зірвалася (знялася, схопилася) буря; 3 (натекать) набиратися, набратися, набігати, набігти, натікати, натекти, находити, найти, (усилит.) понабиратися, понабігати, понатікати, понаходити. [В човен набралося (набігло) багато води (Київщ.)];

4) (о людях: собираться во множестве) находити, найти, понаходити, збиратися, зібратися, назбиратися, (наталпливаться) натовплюватися, натовпитися; понатовплюватися. [Найдуть купою у хату (М. Вовч.). Найшло до шинку багато людей (Сл. Ум.). На ярмарок багато людей понаходило з околишніх сіл (Київщ.). До зборні багато людей зібралося (Сл. Ум.)];

5) (перен.: нападать на кого) находити, найти на кого, нападати, напасти на кого и кого, опадати, опасти кого, спадати, спасти на кого; срв. Нападать 4. [На мене таке находить, що сам не тямлю, що чиню (Кониськ.). На мене находить щось, від чого все навкруги тьмариться (Країна Сліпих). Це на мене часом нападає, - ось нічого не хочу робити, та й вже! (Гр. Григор.). На нього спадала байдужість (Стефаник)]. На меня -шёл такой стих - такий стих на мене найшов (накатил: насунув, наринув), такий вітер на мене війнув, таке на мене найшло. II.. Находить - см. II. Нахаживать.

* * *

1) знахо́дити, -джу, -диш, знайти́, -йду, -йдеш и мног. познаходити, нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити, віднахо́дити, віднайти́; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти, -крию, -криєш и мног. повідкрива́ти; ( изобретать) винахо́дити, ви́найти, -йду, -йдеш; ( заставать) застава́ти, -стаю, -стаєш, заста́ти, -стану, -станеш и мног. позастава́ти; ( подыскивать) нашу́кувати, нашука́ти; ( при обыске) витру́шувати, -шую, -шуєш, витрусити, -трушу, -трусиш

2) ( приходить к заключению) ба́чити, поба́чити, знахо́дити, знайти́; ( усматривать) вбача́ти, вба́чити

3) (что каким - считать, признавать) визнавати, -знаю, -знаєш, визнати ( що яким и за яке), знаходити, знайти (що яким); (несов.: полагать) вважати ( що за яке и яким)

1) (наталкиваться на кого-что-л.) натрапля́ти, натра́пити, -плю, -пиш, нахо́дити, -джу, -диш, найти́, -йду́, -йдеш; надиба́ти и нади́бувати, -бую, -буєш, нади́бати

2) (надвигаясь, закрывать) насува́тися и насо́вуватися, -совуюся, -совуешся, насу́нутися, нахо́дити, найти́; ( приближаться) надхо́дити, надійти́

3) (на кого - охватывать, нападать) нахо́дити, найти́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого), опада́ти, опа́сти (кого)

4) (собираться в каком-л. количестве) нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити; (сов.: преим. о людях, животных) насхо́дитися, -диться, понасхо́дитися (мног.), настяга́тися

1) (покрыть расстояние; проложить дорогу) находи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (походить много, вдоволь) попоходи́ти

2) (повредить себе что-л. ходьбой) находи́ти

1) gener. abgewinnen (что-л. в чем-л.), antreffen (кого-л. где-л.), aufspüren, bergen, entdecken, heraufkommen, vorfinden, zusammenfinden, gefunden finden, bekommen (напр. работу), zuführen (покупателя и т. п. кому-л.), auffinden, durchfinden (путь, дорогу; sich), finden, wiederfinden (потерянное)

2) liter. begegnen (что-л.)

3) eng. anfahren

4) book. befinden

5) law. zuführen (покупателя)

6) nav. ermitteln

• НАХОДИТЬ/НАЙТИ ДОРОГУ <ПУТЬ, ДОСТУП> К СЕРДЦУ чьему, кого

[VP; subj: human]

=====

⇒ to attain, evoke s.o.'s favor, love etc:

- X нашёл дорогу к сердцу Y-a - X found a (his) way (in)to Y's heart;

- X won Y's heart (love, affection etc);

- X found a place in Y's heart.

как маслом по сердцу

как ножом полоснуть по сердцу

как ножом резануть по сердцу

как ножом резнуть по сердцу

найти дорогу к сердцу

найти доступ к сердцу

найти путь к сердцу

находить дорогу к сердцу

находить доступ к сердцу

находить путь к сердцу

ни уму ни сердцу

по сердцу

полоснуть по сердцу

принимать к сердцу

принимать близко к сердцу

принять к сердцу

принять близко к сердцу

сердцу не прикажешь

- дорога в ад вымощена благими намерениями

- заказана дорога

- одна дорога

- столбовая дорога

- торная дорога

- туда и дорога

- на дороге не валяется

- по дороге

- пойти по битой дороге

- пойти по плохой дороге

- становиться на дороге

- с дороги

- с дороги!

- становиться поперёк дороги

- все дороги ведут в Рим

- дороги расходятся

- идти прямой дорогой

- идти своей дорогой

- обходить десятой дорогой

- в дорогу

- выводить на дорогу

- выходить на дорогу

- забывать дорогу

- заказывать дорогу

- заступать дорогу

- на дорогу

- находить дорогу к сердцу

- перебегать дорогу

- пробивать себе дорогу

- прокладывать дорогу

- уступать дорогу

Пишутся раздельно сочетания (Verbindungen):

• сочетания с глаголом sein:

по-старому → по-новому

• существительное + глагол:

по-старому → по-новому

К исключениям относят составные глаголы (пишутся по-прежнему вместе), которые:

- употребляются только в Infinitiv Präsens / Infinitiv I и 2. Partizip:

- начинаются с (отделяемых) heim …, preis …, stand …, teil:

По-прежнему имеют два варианта написания danksagen и Dank sagen благодарить.

• глагол + глагол:

по-старому → по-новому

• причастие + глагол:

по-старому → по-новому

• причастие (Partizip I) + прилагательное:

по-старому → по-новому

Также: brütend heiß знойный, drückend heiß душный, жаркий

Пишутся раздельно слова, в том числе причастия, образованные от слов, которые пишутся раздельно:

nahe stehend (по-старому nahestehend) → nahe stehen (по-старому nahestehen) приближенный, близкий, хорошо знакомый

По данному принципу стали раздельно писаться партиципы I и II:

по-старому → по-новому

Также по новым правилам раздельно пишутся:

frisch gebacken - свежеиспечённый, новоиспечённый (перен.)

• наречие (dahinter, darüber, davor) + глагол:

по-старому → по-новому

darüberstehen → darüber stehen стоять выше чего-либо (перен.)

darunterfallen → darunter fallen подпадать под действие (закона)

• составное наречие (anheim, fürlieb, vorlieb, überhand) + глагол:

по-старому → по-новому

• прилагательное (которое может иметь степени сравнения (leicht fallen легко даваться, leichter fallen легче даваться; ganz, sehr leicht fallen совсем, очень легко даваться) или быть дополнено словами ganz или sehr) + глагол или другой член предложения:

по-старому → по-новому

Также по новым правилам раздельно пишутся:

В спорных случаях допустимо и слитное, и раздельное написание:

• прилагательное, оканчивающееся на -ig, -lich + глагол или другая часть речи:

по-старому → по-новому

•  наречия, имеющие в своем составе - wärts или - einander + глагол:

по-старому → по-новому

• сочетания с „viel“, „wenig“ или слова so, wie, zu в сочетании с прилагательным,

наречием или предлогом:

по-старому → по-новому

• сочетания с „Mal“ (раздельно и с прописной буквы после Dutzend или Million):

по-старому → по-новому

До миллиона это сочетание (по-прежнему) пишется слитно:

по-старому → по-новому

Выше миллиона при написании прописью количественные числительные (по-прежнему) пишутся раздельно: